|
Теща Петра - Дина Маяцкая
5) Сердцу не прикажешь (2005) - Сергей Дегтярь
Я покинул христианскую церковь "Слово Жизни" ещё в 2003 году, но платоническое чувство влюблённости не покидало меня никогда. Я жил уже отдельно от церкви и ничего оней не знал, однако любовь к ней всё больше и больше росла. Сказать ей это я не мог, потому, что она не воспринимала меня серьёзно. После моих признаний в любви, мне кажется, она ещё больше стала меня презирать. А я ничего не мог поделать с этим чувством. Я питал надежду, что рано или поздно, когда нибудь она меня полюбит, но, я был, видимо слеп в своих чувствах и не видел реальности. Через пять лет, когда я позвонил ей, чтобы узнать как у неё сложилась жизнь - она ответила, что по прежнему одинока и нет того мужчины, который ей необходим. На ваопрос, нравлюсь ли я ей - она ответила, что нет. Она сказала, что ей нравятся другие мужчины. Язык твой - враг твой. - Светлана Заровная
>>> Все произведения раздела Поэзия >>>
|
Поэзия :
Моя молитва - Левицька Галина
Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Поэзия :
Путь - Александр Грайцер
Поэзия :
Ропот и благодать - Анатолий Болутенко
|
