Есть люди, от которых веет
Весенним ветром, обаянием Христа…
Они сердца всегда согреют,
Их речь чарующе проста.
Проста…но и мудра тем знаньем,
Что Бог даёт, не суета.
Они не пичкуют сознанье
Той грязью, коей жизнь полна.
Их ум очищен Божьим Словом,
Распахнут будущему дню…
И только Бог один и знает, -
Ничто не повредит броню…
Прочитано 11272 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Спасибо за ваш весенний ветер и обаяние поэтических строк.
Богуславский Владимир
2006-09-18 01:45:17
Уважаемая, Роза, Бог вас наградил
талантом поэтическим, но вы Им мало
интересуетесь, это видно по вашим стихам
Ваши стихи красивые пустышки.Про какую
броню вы здесь говорите?Набор рифм... Комментарий автора: "Итак,станьте,препоясав чресла ваши истиною и облекшись в броню праведности..."(Ефесянам 6:14)
Что касается моего дара,то вы правы- меня он мало интересует.просто чувствую ответственность...
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
